Вірші для дітей Олега Рубанського

Про жабенятко

Може, є у когось кіт, а в когось – цуценя…
А у нас позатим літом жило жабеня.
Ми йому казки читали,
морозивом пригощали,
і кумедну пісню склали,
і йому співали:

«Ква-ква-ква! Ква-ква-ква!...»

Ой, були нам до вподоби враження нові!
З жабенятком ми у жмурки гралися в траві!
Ми раділи з жабенятком,
ми стрибали з жабенятком,
і співали з жабенятком –
уявіть собі!

«Ква-ква-ква! Ква-ква-ква!...»

Швидко літо промайнуло, і одного дня
раптом зникло, як не було, наше жабеня.
Ми три дні його шукали,
потім осінь всю чекали,
потім зиму сумували
ми без жабеня

…………………………………………………………
Якось раз наступним літом ми прийшли в садок,
і побачили там повний жабенят ставок!
«Ой, чи знаєте, малятка,
де шукати жабенятка?
Де?»
І раптом відізвався
хором весь ставок:

«Ква-ква-ква! Ква-ква-ква!...» -
Ми впізнали нашу пісню – отакі дива!
І у той момент,
в той чудний момент –
жабенятко наше, гляньте –
ДИ-РИ-ГЕНТ!!!
:)