Дитячі садочки Києва

Батьківський куточок дитячого садка

Вовк і козенята

До козиной до хати
З лісу стежечка веде.
Ждуть там маму козенята,
А коза із лісу йде
Ясне сонечко заходить,
В небі місяць бликотить.
До воріт коза підходить,
У ворота стукотить:

- Відчиніться, відімкніться!
Ваша матінка прийшла,
Ваша матінка із лісу
Молочка вам принесла!
Відчиняють козенята,
З ними вірний пес Рябко
І заходять всі до хати
Пити свіже молоко.

Якось сірий вовк підслухав,
Що коза пішла у ліс,
До воріт прибіг щодуху,
Під ворота сунув ніс.
“Зараз, — дума, — козеняток
Проковтну одним ковтком!”
І почав він промовляти
Ніжним-ніжним голоском:

— Відчиняйте, козенята,
Я несу вам молока!
— Чуєм, чуєм. Це не мати —
В неї пісня не така!
Цапик старшенький сміливий
Нишком глянув через пліт,
Бачить — вовк страшний, жахливий
Причаївсь біля воріт

Сірий вовк його не бачить,
Витягає гострий ніж
І гукає нетерпляче: — Відчиняйте-но скоріш!
Козенята: — Ми не проти! —
Не злякались хижака!
Відімкнули враз ворота
Та як випустять Рябка!

Вовк, побачивши собаку,
Підібгав лялкливо хвіст,
Відстрибнув — та з переляку
Як бебехнеться під міст!
Саме йде тут з лісу мати,
Молока малим несе,
А назустріч — козенята
Та й розказують про все.
Почала коза радіти:
— Ну й Рябко наш молодець!
Ну й розумні в мене діти!
Тут і казочці кінець