Дитячі ігри на кожен день!

'Поради щодо організації цікавого дозвілля дітей на дачі, природі влітку. Спортивні рухливі ігри, конкурси та естафети під час прогулянки чи пікніку з дитиною влітку.

Їдемо на дачу

Тато, мама, Макс, Маруся і Мишко дуже люблять їздити «на природу». Природа буває різною. Наприклад, дача – це справжня природа. Там є річка, ліс, великі луки і сама дача (такий будиночок невеликий, в якому всі й живуть). А ще на дачі «багатий тваринний світ», як говорить тато. Тваринний світ – це корови, кози, кури з півнями, собаки та кішки, їжачки і навіть кажани, а також рибки й та різні комахи.

Великий парк – це теж природа. У парку є багато різних дерев, птахів і навіть звірів – зустрічаються і білки, наприкладі. Да парку діти теж люблять їздити.
Навіть невеликий сквер – чим Вам не природа, хоч і маленька?

Взагалі, як тільки мама або тато повідомляють, що «завтра ми їдемо...», діти здіймають такий гамір і шум, що чутно навіть сусідам. Збираються всі дружно цілий вечір. Кожний у родині за що-небудь відповідає. Діти іграшки збирають, тато – спортивне й похідне спорядження, а мама – великий рюкзак із продуктами.

«Пікнік» – от як це називається, коли вся родина на природу їде. Або «вилазка». От на цьому самому пікніку дуже добре діти розвиваються, навчаються та виховуються. Тато говорить, що на природі дітей можна:

• навчити самостійності;
• навчити нічого не боятися;
• навчити плавати, бігати, стрибати;
• навчити багаття розпалювати (тих дітей, що доросліші);
• все дітям про природу розповісти (про рослини, тварини, природні явища);
• із дітьми разом побути і задоволення отримати.

Найчастіше на пікніку збираються досить різновікові компанії: діти від ... до 16, дорослі різного віку. Тому нехай у Вас у запасі буде декілька токих ігор, які всім цікаві та зрозумілі.

Весела естафета.

Чи не влаштувати естафету? Для неї цілком підійдуть рівна лісова галявинка, зелений луг і навiть пішаний пляж. Змагатися можна родинами, позначивши старт і фініш. Як правило, в естафеті с декілька етапів.

Етап першій.

Мами і тата виборюють дистанцію і показують дітям спосіб пересування. Способів може бути безліч: як пінгвін, як конячка, задки, боком, рачки, верхом на паличці, стрибаючи з м'ячиком, затиснутим між коліньми.

Етап другий.

Дорослий тримає дитину за ноги, а малюк виборює дистанцію па руках.

Етап третій.

Це змагання допоможе визначити, хто є найспритнішим. Необхідно вибороти дистанцію із шишкою на голові (або яким-небудь іншим предметом).

Етап четвертий.

Спорудити смугу перешкод, де потрібно буде пройти по поваленому стовбуру дерева, пролізти під гілкою, перестрибнути через ямку або пеньок.

Етап п'ятий.

У цьому конкурсі беруть участь всі члени родини разом: тато, мама і дитина. Мама з татом зчіплюють рутак, щоб вийшов «стілець». На цей імпровізованиій «трон» всідається малюк, і змагання розпочинаються. Кожна родина добігає до домовленого дерева, оббігає його і повертається до своєї команди.

Етап шостий.

Цей цікавий конкурс Ви зможете провести, якщо в лісі знайдеться велике повалене дерево. Всі учасники розподіляються на дві команди, і кожна команда стає у свого кінця стовбура. Перші два гравці йдуть по «містку» назустріч один одному. Їхнє завдання – розійтися на середині стовбура, не зіштовхнувши один одного, і дістатися протилежної сторони. Якщо хтось із гравців не втримався, пара виконує завдання спочатку. Потім демонструють свою спритність наступні два гравці і т. д., поки не візьмуть участь всі члени команд.

Етап сьомий.

А цей конкурс – для тат. Кожному татові видається два м'ячі. Один м'яч потрібно котити перед собою за допомогою ніг, а інший – підкидати й ловити. Тата здійснюють ці дивовижні вправи під дзвінкий сміх уболівальників, пробігають необхідну дистанцію і повертаються до лінії старту.

Штандер-стоп.

Це давня дворова гра, і Ви легко навчите дітей у неї грати.
   Отже, всі гравці стоять посередині рівного майданчика або галявинки. Ведучий підкидає нагору м'ячик і голосно називає ім'я одного з учасників гри: «Дмитрик!» Той гравець, чиє ім'я назвали, намагається піймати м'яч, а решта розбігається в різні сторони. Як тільки гравець піймав м'яч, він кричить: «Штандер-стоп!» – і всі гравці завмирають на місці. Тепер новий ведучий повинен влучити м'ячем у кого-небудь із гравців. Той, у кого влучили, стає ведучим. Якщо той, хто кидав, промахнувся, він залишається ще на одне коло гри ведучим. Граючи в «Штанлер-стоп», не забудьте про те, що з Вами – малюки. Дайте можливість їм відчути себе рівноправними учасниками гри. Викликаючи дитину, підкидайте м'яч не високо та не відбігайте занадто далеко, щоб маленькі ручки змогли докинути до вас м'ячик.