Дитячі ігри на кожен день!

Ігри для дитячого свята. Описання та методика проведення різновікових ігор. Використання музики, віршів, малювання у рухливій грі.

Дитяче свято. Різновікові ігри.

У Максимка сьогодні – в  день народження, йому виповнилося сім років. він – найстарша дитина в родині. Макс запросив своїх друзів. Мама спекла солодкий пиріг. Уся родина заздалегідь готувалася до такої важливої події. Кульки надували, на стіл накривали, наряджалися.

«Як же бути? – захвилювалася мама. – Завітають гості, і вийде така «весела» компанія: наймолодшому, Мишкові, – півтора, а найстаршій гості – Лєрочці – майже одинадцять! Потрібно терміново щось придумати. Солодким призам або невеликим сувенірам будуть радіти всі без винятку. А от конкурси та завдання придумати необхідно такі, щоб усі впоралися і нікому не було нудно.

Насправді це не так вже і складно. Головне – щоб усім-усім було цікаво й під силу. Ігри, в яких беруть участь і найменші, і середні, і найстарші діти, є найкориснішими. Такими, що багато чого навчають. От, наприклад, малятам гратися зі старшими дітьми корисно, тому що вони бачать, які старші діти сильні, спритні, вмілі. Отже, малюки дивляться і самі намагаються навчитися.

Старші діти в такій грі вчаться відповідальності. Але для цього потрібна допомога дорослого – підказати, допомогти, надати приклад. Самооцінка старших дітей зростає, тому що вони в різновікових компаніях, звичайно ж, є успішнішими. Малята ще багато чого не вміють, їх потрібно підтримувати.

А мама? Їй залишається тільки пропонувати нові ігри і контролювати процес.

Що не так?

Приготуйте декілька іграшок приблизно одного розміру. Один із малюків буде ведучим. Він виставляє на стіл кілька іграшок. Їхня кількість залежить від віку решти гравців. Діти 2 – 3 років цілком можуть гратися 5 – 6 іграшками. Для доросліших дітей їхню кількість можна збільшити до 7 – 10.

Отже, іграшки розставлені на столі. Діти їх уважно розглядають, і ведучий просить запам'ятати іграшки. Потім він говорить: «Відверніться і закрийте очі долоньками». Після цього ведучий забирає яку-небудь іграшку на свій розсуд. Коли діти повернуться, вони повинні з'ясувати, якої ж іграшки не вистачає, і назвати її.

Поступово, залежно від успіхів і віку дітей, гру можна ускладнювати. Наприклад, кількість предметів повинна збільшуватися. А ще можна ставити схожі іграшки (кубики, що різняться кольором, однакові лялечки з різними бантиками тощо). Можна не забирати предмети, а просто змінювати їх місцями. Коли діти повернуться, потрібно запитати: «Що змінилося?»
Така гра прекрасно розвиває зорову пам'ять та увагу.

Намалюємо музику

Ця гра є доречною на всі випадки життя. Дайте дітям папір, олівці або фарби. Нехай сядуть зручніше. Зараз вони будуть слухати музику. Якщо Ви граєте на якому-небудь музичному інструменті, виконайте дітям невеликий музичний твір (етюд, п'єсу, пісеньку), слухаючи який, діти зможуть уявити собі яскраві образи, висловити через малюнок характер музичного уривка. А якщо грати Ви не вмієте, тоді увімкніть аудіозапис.

Малювати кожна дитина може на своєму аркуші паперу. Причому молодшим дітям можете заздалегідь накреслити який-небудь контур, що вони зможуть розфарбовувати. А можна виконувати малюнок удвох або втрьох. Але при цьому попередьте дітей, що розмовляти не можна. Досить часто в цій грі малюнки найменших художників виявляються найцікавішими і несподіваними.

Показуємо вірші, а не розповідаємо

Виявляється, вірші можна не тільки розповідати. Їх можна показати. Це так весело! Кожна дитина по черзі може ставати ведучим і придумувати рухи, а решта буде повторювати. У такій грі для кожної дитини є щось привабливе: для малюка – різноманітні рухи, для дорослішої дитини ритм, зміст і можливість навчити маленького чого-небудь нового. Для таких ігор краще обрати вірші, якi є невеликими за обсягом, але дуже яскравими та образними, в яких є, що показувати:

Миші бігали, шуміли (бігати по колу)
І по даху тупотіли (тупотіти ногами),
Танцювали всі гопак (пританцьовувати),
В долоні плескали – отак (плескати в долоні)!
Кіт на дереві дрімав (підкладати долоньки під щічку і закривати вічка),
Потягався, позіхав (потягуватися, позіхати і прикривати рот долонькою).
Галас кіт почув – і «Няв!» – (прикладати долоньку до вуха, прислухатися, нявкати),
Танцюристів розігнав (усі розбігаються)!

У цю гру можна гратися безліч разів, і вона не набридне. Змінюються тільки вірші, а правила залишаються ті самі.